«Не вести дітей за собою, а навпаки – навчити їх самостійно вести себе по життю».

Ф. Дольто

ЯКЩО ХОЧЕШ ПЕРЕДБАЧИТИ МАЙБУТНЄ -

СТВОРИ ЙОГО САМ

Вибір — за вами.
Минув час гнітючого розпачу, надії, що лікарі помилилися, сподівань, що все минеться і дитинка буде такою, як усі, без особливостей, без особливих потреб. Настав час вибору, роз­думів про те, як далі вчити, виховувати та лікувати її, який життєвий шлях визначити, яку долю обрати. Як зробити так, аби дитина почувалася комфортно у цьому світі, щоб не вик­ликала зайвого подиву, зневаги, щоб не цуралися її однолітки та їхні батьки. Це означає — адаптуватися у суспільстві, інте­груватися у колектив здорових, повносправних.
Як наслідок — на сучасному етапі однією з альтернативних форм здобуття освіти дітьми з особливостями психофізичного розвитку стало інклюзивне навчання. Інклюзивне навчання, передусім, передбачає перебування дитини з особливими потре­бами в масовому загальноосвітньому дошкільному чи шкільному закладі, оволодіння нею знаннями, вміннями та навичками в ті ж самі терміни, що і здоровою дитиною. Сама ідея інклюзії базується на тому, що життя і побут людей з обмеженими мож­ливостями мають бути найбільш наближені до умов і стилю життя суспільства, в якому вони перебувають. Стосовно дітей з обмеженими психофізичними можливостями це означає, що дитина з особливими потребами має право задовольняти свої потреби так як і всі інші члени суспільства; в сім'ї створюють­ся найкращі умови, а обов'язок місцевої влади — надавати можливості для виховання таких дітей вдома; навчатися мо­жуть практично всі діти, незалежно від наявних порушень.
Кiлькiсть переглядiв: 979

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.