Матеріали на обласну інтернет - конференцію «Досвід психолого- педагогічної взаємодії навчального закладу та сім'ї: організація співпраці педагогів, батьків дітей».

Матеріали підготовлені творчою групою Тальнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №3 Тальнівської районної ради Черкаської області.

Подлісецька Л.В., учитель-логопед, дефектолог

Козяр –Кмітевич І.А., соц.педагог, асистент учителя

Пушкаренко В.П., практичний психолог

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В ТАЛЬНІВСЬКІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ І-ІІ СТУПЕНІВ №3

Зміст

Вступ………………………………………………………………………........…….….…3

1. Специфіка організаційної роботи інклюзивного навчання………………….….…4

2. Особливості корекційної роботи……………………………………………….....…..7

3. Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребам………..…..…8

Висновки…………………………………………………..……………………..........….…9

Список літератури………………………………………………………………..........…10

Постановка проблеми: в останні роки у навчальному закладі збільшується кількість дітей, які потребують спеціального навчання. Тому й було поставлено завдання шукати нові форми роботи з дітьми з особливими потребами. Досвід багатьох шкіл показав, що ефективною формою навчання є інклюзивна освіта. Над вирішенням цієї проблеми школа працює другий рік.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: за період, що пройшов після впровадження інклюзивної освіти, опрацьовано багато літератури з даної тематики. Зокрема, найглибше дана проблема досліджується в роботі А.А.Колупаєвої, Е.А. Данілавічютє, С.В. Литовченко «Професійне співробітництво в інклюзивному навчальному закладі». В цій колективній праці подані програми і навчальні плани, теоретичні та навчально-методичні матеріали.

Багато цікавого матеріалу підібрано в комплекті методичних посібників серії «Інклюзивна освіта», в якому надаються поради не лише вчителям, а й батькам.

У «Путівнику для педагогів» А.Колупаєвої та О.Таранченко висвітлено особливості розвитку, навчання та виховання дітей з найскладнішими порушеннями психофізичного розвитку та подано методичні рекомендації , прийоми, поради.

Мета статті: поділитися досвідом роботи, набутим у школі з часу впровадження інклюзивної освіти.

Виклад основного матеріалу: Для забезпечення права на якісну освіту дітей з особливими потребами у Тальнівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №3 впроваджено індивідуальне та інклюзивне навчання. Навчальний заклад є базовим в районі по впровадженню таких форм роботи. Багато років практикується індивідуальне навчання (щорічно навчалося 3-4 учнів), а з 2013 р. впроваджено інклюзивне навчання (2 класи, 2 учнів з ООП).

При організації інклюзивної освіти в основу покладені індивідуальні здібності та обдарування, стан здоров'я учнів. Такі діти потребують корекції фізичного або розумового розвитку.

1. Специфіка організаційної роботи інклюзивного навчання.

В Тальнівській ЗОШ І-ІІ ст. №3 діти з особливими освітніми потребами мають змогу спілкуватися з однолітками, підтримувати дружні стосунки зі своїми ровесниками, брати участь у громадському житті класу, школи. Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дитини. Наприклад, у Ярослава, учня 4 класу, який має затримку психічного розвитку, є здібності до музики, співу, і тому, учителі намагаються повсякчас розвивати цю сильну сторону дитини. Софія, яка має розумову відсталість, привітна, товариська, дружелюбна, щира дівчинка, завжди охайна, гарно одягнена, причесана через що є улюбленицею класу.

Важливим у навчанні таких дітей є залучення кваліфікованих спеціалістів, які володіють формами і методами роботи, а обов`язковою умовою навчання такої категорії дітей є використання ІКТ. З дітьми постійно працює асистент вчителя Козяр – Кмітевич І.А., практичний психолог Пушкаренко В.П., вчитель-дефектолог та логопед Подлісецька Л.В.. Такий комплексний підхід, без сумніву, дає хороші результати, а вчителям інклюзивних класів краще зрозуміти індивідуальні особливості учнів[1,23]. Віра в дитину, наполегливість, витримка, старанність, готовність до систематичної роботи стали запорукою позитивних змін. Всі учителі отримали належну підготовку до роботи в інклюзивних класах на семінарах, тренінгах, 2 учителів у 2013 році пройшли курси «Використання інноваційних технологій в роботі з дітьми з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку» при Київському інституті спеціальної педагогіки НАПН України, які надали суттєву допомогу у роботі з вказаною категорією дітей. Позитивно поставилися й батьки здорових дітей, вчителі інших класів, вбачаючи переваги як для дітей з особливими потребами, так і для їхніх здорових ровесників.

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. Для проведення корекційно-розвиткових занять в індивідуальному навчальному плані учня передбачено 6 годин на тиждень, що встановлюється з урахуванням рекомендацій районної ПМПК відповідно до особливостей психофізичного розвитку учня.

Відповідно до висновку ПМПК та згодою батьків для дітей з особливими освітніми потребами розроблено індивідуальну навчальну програму, яка, на основі вивчення динаміки розвитку учня, переглядається двічі на рік (за потребою частіше) з метою її коригування, враховуючи потенційні можливості учня. Індивідуальна навчальна програма розробляється на основі типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів за участю батьків дитини та затверджується керівником навчального закладу.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Система оцінювання навчальних досягнень учнів стимулююча.[3, 26] Зокрема, практикуються сюрпризні моменти, словесні заохочення, записи в щоденниках, наклейки.

Розклад уроків у класах з інклюзивним навчанням складається відповідно до робочого плану навчального закладу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та гігієнічних вимог.

В процесі підготовки до уроку в загальноосвітньому інтегрованому класі вчитель складає план-конспект уроку, в якому інтегрує учбовий матеріал загальноосвітніх і спеціальних (корекційних) програм так, щоб на одному уроці діти з різним станом психофізичного і інтелектуального розвитку вивчали близьку за змістом тему, але на тому рівні засвоєння, який доступний для кожного учня. Інформація, одержувана учнем по темі, що вивчається, відповідає рекомендованій йому для навчання освітній програмі. Закріплення отриманих знань, умінь і навичок ведеться на різному дидактичному матеріалі, підібраному для кожного учня індивідуально: роздаткові картки, вправи з навчальних посібників і підручників (добирає асистент вчителя). Для пояснення складно сприйманих тем учням з особливостями в розвитку пропонуються картки інструкції з описом покрокових дій учнів. Така побудова учбових занять створює умови, при яких всі учні класу залучаються до загальнокласної роботи. Практика доводить, що корекційна робота стає ефективною лише при позитивній спільній участі педагогів і вузьких фахівців в створенні ситуації активного мислення учня, що формує системний процес розвиваючого навчання [7,115]. Саме цим питанням в школі приділяється значна увага.

При навчанні розумово відсталих школярів разом з вчителем-дефектологом і батьками вчителі класів з інклюзивним навчанням Мельник А.П. та Павлова А.В. розділяють відповідальність за долю цих дітей, спільно навчаючи і виховуючи їх з учнями з нормою психофізичного і інтелектуального розвитку [5,33]. Педагоги допомагають розумово відсталій дитині адаптуватися в колективі однолітків, прагнуть подружити її з дітьми, вибирають для її розміщення на уроці таке місце в класі, щоб у разі ускладнень учневі було легко надати індивідуальну допомогу. Наприклад, коли до другого класу прибула нова дитина і намагалася образити Софію (учениця інклюзивного класу), то всі однокласники одностайно стали на захист Софії. Ці діти беруть посильну участь в роботі класу, нерідко стають джерелом здруження.

Асистент вчителя працює в тісному контакті з вчителями, батьками постійно веде відстежування розвитку дитини. Досягнення учнів ретельно фіксуються в щоденнику спостережень, потім аналізуються фахівцями.

Навчання учнів в умовах загальноосвітнього класу направлено перш за все на формування у дітей віри в свої власні сили, у власні можливості, оскільки життєстверджуючий тонус повсякденного життя школяра спирається перш за все на успіхи в його основній праці - навчанні [6,68]. Доводиться враховувати не лише психологічний стан дитини, а й її здоров'я, нерідко – настрій. Якщо Ярослав урівноважений, спокійний і з ним відносно легко працювати, то Софія емоційніша, виконує завдання залежно від настрою, внутрішнього стану, який інколи важко зрозуміти, оскільки у дитини тяжкі вади мовлення. Практика показує, що найефективнішими формами роботи є використання сигнальних знаків та предметних малюнків. Тоді дитина заспокоюється, у неї з'являється інтерес до навчання. Важливими стають у пригоді такі форми: заспокоєння дитини, гра, релаксація, гра – руханка, казкотерапія.

Учні з особливими освітніми потребами є активними учасниками позакласної роботи, яка проводиться з урахуванням психофізичних можливостей дитини і спрямована на всебічний розвиток особистості, формування позитивного соціально-психологічного статусу [4,227]. Вони залучаються до позашкільної роботи відповідно до можливостей, інтересів, нахилів, здібностей, з урахуванням їх побажань, віку, психофізичних особливостей та стану здоров’я. Скажімо, ми ризикнули поставити виступ Ярослава на шкільному святі учителя і не помилилися. А дитина отримала потужний емоційний заряд.

Вся виховна і освітня робота при інклюзивному навчанні проводиться у повсякденному житті та на спеціально організованих заняттях.

2. Особливості корекційної роботи.

Корекційні заняття, індивідуальні або групові, проводять спеціалісти (вчитель-логопед, вчитель-дефектолог, психолог, вчитель, асистент-вчителя) з урахуванням особливостей розвитку дітей.

Надзвичайно важливою умовою правильної організації занять є ігрова форма. Її відводиться більша частина часу, і з даної проблеми зібрано дуже багато різноманітного матеріалу. Наприклад: на логопедичних заняттях, щоб привернути увагу дитини на звуковий склад мови використовуються логопедичні ігри "Впізнай за звуком", "Впізнай, кому належить голос", "Відгадай, в якому слові допущено помилку", "Підбери малюнки до певного звуку" тощо. Для розвитку рухливості мовленнєвих органів допомагають артикуляційні вправи "лопаточка", "галочка", "трубочка", "годинничок", "коники", "гойдалки" та ін. Закріпленню правильної вимови сприяють скоромовки, чистомовки, вірші, потішки, загадки, прислів`я, приказки, насичені звуками, які вимагають корекції. Аналогічний підхід характерний і при проведенні занять з розвитку мовлення. Особлива увага приділяється розвитку мовної моторики, слухового сприймання, фонематичного слуху, загальної та дрібної моторики, розвитку просторового уявлення, логічного мислення, пам'яті, уваги. Допомагають у цьому пальчикові та дидактичні ігри «Дерево букв», «Чарівна квітка», «Почуй голосну» та інші, обов`язковим на кожному занятті є фізкультхвилинки, які постійно урізноманітнюються.

Корекційна робота спрямована на формування всіх психічних процесів у відповідності до особливостей віку та на корекцію, компенсацію, попередження вторинних відхилень у розвитку дитини. Оптимальні умови для розвитку особистості дитини створюються шляхом взаємодії різних сторін виховання — фізичного, розумового, морального, естетичного[2,15].

3. Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

Важливе місце в психолого - педагогічному супроводі дітей з особливими освітніми потребами належить практичному психологу.

Основні напрямки його роботи є психологічна діагностика, корекція, консультування, реабілітація та підтримка. На жаль, на все це виділено тільки 3 години. Тому в роботі з дітьми вибираються найважливіші теми, які можуть дати очікуваний результат. Доводиться, в першу чергу, звертати увагу на те, щоб не допускати появи у дитини негативних психологічних рис під впливом особливих умов її розвитку, затримки не тільки в набутті знань, а й у розвитку особистості. Цьому сприяють проведення та застосування спеціальних вправ та дидактичних ігор, використання наочних посібників, предметних та сюжетних малюнків.

Особливий успіх у дітей мають вправи на розвиток продуктивності просторових уявлень, які зазвичай проводяться в письмовій формі. Позитивно впливають на дітей комунікативні ігри такі як: «Познайомимося ближче», «Ходімо по паперу», «За що ми любимо», «Уяви», «Ласкаве ім’я», «Я люблю себе за те», «Хочу бути». Щоб діти діяли як найактивніше впродовж усіх уроків використовуємо ігри на розвиток довільності «Чарівний олівець», «Числовий ряд». Рухливі ігри розвивають не лише довільність дій, а й швидкість реакції, координаційні здібності і образну уяву, тому пропонується дітям пограти в ігри: «Ніс, вухо, ніс», «Плаває, літає, гарчить», «Будь ласка». Щоб навчити дитину розрізняти геометричні фігури, незалежно від кольору і розміру, використовується така вправа «Добери предмет схожий за формою» та ігри «Опиши предмет», «Розклади фігури». Щоб навчити дитину розрізняти предмети за розміром застосовуємо вправи «Порівняй предмети», «Розклади правильно». А щоб навчити дитину сприймати такі характеристики простору, як відстань, напрямок, описувати розташування предмету відносно інших предметів пропонуємо вправу «Що де стоїть» [8,52].

Важливою є робота практичного психолога з батьками «особливої» дитини. Вони активно залучаються до організації корекційно-виховного процесу. Оскільки розвиток та виховання дитини з особливими потребами потребує спеціальних знань про захворювання, його наслідки, потенційні можливості дитини. Батькам надаються практичні поради, в тому числі і медичною сестрою, щодо нагляду за дітьми, пояснення та рекомендації по вирішенню повсякденних проблем, пов’язаних з вихованням.

Висновки: Таким чином, урахування та реалізація нормативно-правового, науково-методичного забезпечення змісту навчально-виховного процесу, використання сучасних підходів до навчання дітей зазначеної категорії, що включають цілеспрямовану діяльність педагогів та батьків учнів, співпрацю з командою фахівців, забезпечують ефективність навчання дітей і створюють підґрунтя для успішного навчально-корекційного результату.

У школі розуміють важливість даної проблеми, активно працюють над пошуком нових форм та методів роботи, залучають до цього фахівців з інших навчальних закладів. Так, у 2013 році на базі школи було проведено районне методичне об`єднання учителів-логопедів та дефектологів, а у 2014 році - семінар-практикум «Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами у Тальнівській ЗОШ І-ІІ ст.№3».

Матеріали з даної проблеми висвітлювалися в інтернет-семінарах (2013 р.), виставках «Освіта Черкащини» (2013, 2014 рр..), в місцевих засобах масової інформації.

Список літератури

1. Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія. – К.: «Самміт –Книга», 2009. 272 с.: іл.- (Серія «Інклюзивна освіта»)

2. Колупаєва А.А. Організаційно-педагогічні умови інтегрування дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітній простір // Дефектологія, №4, 2003. - 154.

3. Індивідуальне оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі: навч. курс та наук.-метод.посіб. /Т.В. Сак. – К.:ТОВ «Видавничий дім «Плеяди»,2011. – 168 с. – (Серія «Інклюзивна освіта»)

4. Данілавічючє Е.А., Литовченко С.В. Стратегії викладання в інклюзивному навчальному закладі: навчально-методичний посібник /За заг. ред. А.А. Колупаєвої. – К.: Видавнича група «А.С.К.», 2012. – 360 с. (Серія «Інклюзивна освіта)

5. Таранченко О.М.,Найда Ю.М. Диференційоване викладання в інклюзивному класі: навчально-методичний посібник/ За загальною редакцією Колупаєвої А.А. – К.:Видавнича група «А.С.К.», 2012. – 124 с. (Серія «Інклюзивна освіта»)

6. Психолого-педагогічний супровід дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та затримкою психічного розвитку / За ред. Вавіної Л.С.. – К.: Видавнича група «АТОПОЛ», 2011-180 с.

7. Колупаєва А.А., Данілавічютє Е.А., Литовченко С.В. Професійне співробітництво в інклюзивному навчальному закладі: навчально- методичний посібник. – К.:Видавнича група «А.С.К.», 2012. – 192 с. (Серія «Інклюзивна освіта»)

8. Колупаєва А.А., Таранченко О.М. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі: початкова ланка. Путівник для педагогів: Навчально-методичний посібник. – К.: «АТОПОЛ». – 2010. – 96 с. - (Серія «Інклюзивна освіта»)

Кiлькiсть переглядiв: 8242

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.